I
хата, барак, білогородок (хата в загадці), буда (про дім знев.), будигарня (стара хата), будинок, будиночок, буждигарня (стара хата), бурдей, бурдея, бурдія, вілла, господа, домаха (житло рибалок), домина, домисько, домище, домівка, домівля, домок, домочок, замок, зимарка (зимова хата на полонині), зимівник (козацький), зимниця, зимовник, зімовник, камениця, кам'яниця, келія (ірон.), кешта (знев.), кибитка (дім на колесах), килиця (діал.), колиба (зимова хата гуцулів-лісорубів), колибка, колоп'єна (хата-мазанка з конопель у гуцулів), котедж, кужделеба (стара хата), курінь (запорозький), кутана, лебурдейка (убога хатина), ліплянка, ліп'янка, лісничівка (хата лісника), лупаня (обдерта, запущена хата), мазанка, оселя, особняк, особнячок, палата, палац, розвалюха, розвалюшка, стріха (перен.), терем, теремок, хавіра (знев.), халабуда, халабудка, халупа, халупина, халупка, халупчина, хата, хатина, хатинка, хатинонька, хатиночка, хатка, хатонька, хаточка, хатусенька, хатуся, хатчина, хворостянка (мазанка), хмаросяг (жарт.); хмарочос, хороми, хоромина, храмина і храмина
Фразеологічні синоніми: батьківська стріха; батьківська хата; будинок відпочинку; будинок престарілих; будинок торгівлі; будинок щастя; дитячий будинок; посидкова хата (в якій гуцул живе з сім'єю — на противагу зимарці); рідна домівка; родинне вогнище; торговельний дім; хата стріхівна (І. Драч); хатка на курячих ніжках; хатка на курячій ніжці; чорна хата (зимарка в гуцулів); шевченківська хата (убога)
II
див. оселя; родина
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Вусика»
БУДИ́НОК (будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ), ДІМ, ОСОБНЯ́К (добре впорядкований будинок міського типу; звичайно для одні... смотреть
ДІМ, до́му, ч. 1. Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Широка, обсаджена кипарисами стежка веде до дверей у літній триклініум [трикліній] на розі двоповерхового дому (Л. Укр., II, 1951, 385); Дім у Семена Непийводи був такий веселий, що стріха на ньому, як у задерикуватого парубка шапка, була набакир (Вишня, І, 1956, 353); * Образно. Тому й дорога нам Радянська Вітчизна, Що їй віддаємо і силу, й уміння, і мрії політ, Що в ній ми будуємо сонячний дім Комунізму (Гірник, Друзі.., 1953, 9). 2. Приміщення, в якому живуть люди; житло. Цариця Клітемнестра з царським намісником Егістом наглядають, як раби й рабині кінчають прикрашати дім (Л. Укр., II, 1951, 328); Радісні вигуки наповнили дім (Смолич, II, 1958, 38). З до́му: а) з свого житла. Яків поплівся з дому та до шинку (Мирний, І, 1954, 276); б) з рідних місць. Сьогодні виїжджаю з дому і завтра буду за границею (Л. Укр., V, 1956, 145); По́вен дім кого — велика кількість (про людей). Хай їм стидно [соромно] буде так забувати про мене, хорого. Адже повен дім людей, які вміють писати (Коцюб., III, 1956, 444). 3. Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їх господарство. В хату вскочив господар дому, в шубі, в шапці, в калошах з снігом, низький, з злими очима й тремтячою бородою (Коцюб., І, 1955, 403); Я люблю, коли є в домі діти І коли вночі вони сміються (Рильський, Голос. осінь, 1959, 20); // Про сім’ю або людей, що живуть в одному приміщенні. Я йду, а може, саме у цю хвилину ввесь дім вже знає страшну новину — і панна Анеля в істериці б’ється, читаючи лист: «Я вас кохав» (Коцюб., II, 1955, 267); Не знали про його переконання і в домі Карташових, де він давав урок розбещеному синкові старого полковника (Панч, В дорозі, 1959, 53). 4. рідко. Монархи одного роду, що послідовно замінювали один одного. Більшість європейських держав була зайнята питанням про долю іспанських володінь у зв’язку з очікуваною смертю престарілого і бездітного іспанського короля, який походив з австрійського дому Габсбургів (Іст. СРСР, II, 1957, 10); Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Нех., Ми живемо.., 1960, 120). Бо́жий дім, заст. — церква. Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, — і заборонив (Вовчок, І, 1955, 9); Дім розпу́сти; Публі́чний дім — у капіталістичному суспільстві — будинок, де живуть і приймають відвідувачів проститутки. Я аж геть пізніше дізнався, що мешкав у тайнім домі розпусти (Стеф., II, 1953, 14); [Ольга:] Тут не публічний дім! [Ряженко:] Та хіба я не знаю? Тут жіночий монастир (Мик., І, 1957, 305); Жо́втий дім, заст. — лікарня для психічнохворих. — А казали, що його в жовтий дім відправили?.. (Гончар, Таврія.., 1957, 35). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 306.... смотреть
дім — 1) (зменшено-пестливі — дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок) будинок для помешкання, саме помешкання, де живуть люди (див. ще ха́та); за народними віруваннями, дім та його забудування завжди підпадають під вплив злої сили, яка хоче пошкодити людині; але в домі за всім пильнує свій домови́к (див.) і не підпускає до нього нечистих з їхніми злими задумами; споконвіку волхви й відуни проганяли нечисту силу від дому, бо часом злий дух захоплює дім і не дає спокою мешканцям. Горе тому, в кого нема порядку в дому (приказка); Згода дім будує, а незгода руйнує (М. Номис); Дім на чотирьох ногах (приказка); Не пізно до свого дому і опівночі (приказка); Мав собі домочок і садок (Марко Вовчок); Домичок в неї біленький (П. Чубинський); 2) приміщення, люди, що в ньому живуть, та їхнє господарство. Свій дім — не ворог: коли прийдеш, то прийме (приказка); В чужому домі будь привітливий, а не примітливий (приказка); Дім без господаря плаче (І. Франко); 3) Бо́жий дім — стара народна назва церкви. Чужі, брате, сестри з Божого дому йдуть (М. Максимович); Дознався був владика, що сліпий старець чинить у Божому домі одправу, — і заборонив (Марко Вовчок); 4) жо́втий дім — стара народна назва лікарні для психічно хворих; 5) ви́їзд із до́му (див.). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 189-190.... смотреть
дому, ч. 1) Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. •• Акцептний дім — банк, який спеціалізується на акцептуванні чи г... смотреть
Або самому вдома жити, або тужити.Говорить чоловік, який думає, що одруження не принесе йому щастя.Дім вести, то не бородою трясти.Господарювання не є ... смотреть
відби́ти / відбива́ти від до́му кого. Відохотити кого-небудь бувати вдома або від виконання своїх домашніх, сімейних справ. — А вам заздро на мого чоловіка? — вмішається Галя.— Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив! (Панас Мирний). відби́тися / відбива́тися від до́му (від сім’ї́). Перестати бувати вдома або втратити інтерес до домашніх, сімейних справ. Поступлю я, тату, в суд або десь в урядники, таки в нашому місті. І од дому не одіб’юся, і до чину дослужуся (І. Нечуй-Левицький); — За роботою і товариством зовсім, Іване, відбився ти від сім’ї (М. Стельмах). казе́нний ді́м, ірон. В’язниця. — Ці листівки можуть прискорити вам арешт.— А може, вони якось відтягнуть його? — засміявся Степан Васильович, іще не дуже вірячи, що йому доведеться потрапити в казенний дім (М. Стельмах).... смотреть
дому, ч. 1》 Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок.Акцептний дім — банк, який спеціалізується на акцептуванні чи гара... смотреть
імен. чол. роду1. будiвля, признач. для житла або для розмiщення рiзних установ; будинок2. житло3. примiщення, люди, що в ньому живуть, та їх господар... смотреть
[dim]ч.budynek, domдім відпочинку — ... wczasowyкурортний дім — ... kuracyjnyвдома — w ...u
1) (будівля) house, buildingдім розпусти — brothelвийти з дому — to leave the house, to go out2) (домівка) home
дім:◊ з доброго дому із порядної, інтелігентної родини (ср, ст): У воєнний час навіть дівчата з дуже “добрих домів” і з дуже міцними моральними засадами рідко відкидають спокусу гарного одягу (Тарнавський З.) ◊ па́ні дому → "пані"... смотреть
БУДИНОК, (величезний) будівля, споруда; ФР. хата, домівка, господа, пристановище, р. домівля, (батьків) п. стріха; З. П. сім'я, родина; (царський) династія; (торговий) фірма; домок, домик, домочок, домина.... смотреть
【阳】1) 房子, 房屋, 住房2) 住宅, 住所; 家Вийти з дому 从家里出来2) 家务
[д'ім]дому, м. (на) дом'і, мн. доми, доум'іў
1. Громадська будівля, присвячена пам'яті про важливу подію або призначена для культурно-освітніх цілей громади. 2. Житлове приміщення.
Будовабудынакдомхата
(род. дому) дом; рит. кров (жилище) батьківський дім — рит. отчий дом [кров]
Дім, до́му, до́мові, в до́мі; доми́, -мі́в, -ма́м
дім іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири до́ми
син. хаза, хавіра, хата, харіус, хатинка, хілядка.
{дім} до́му, м. (на) до́мі, мн. доми́, доумі́ў.
будовабудынакдомхата
будова будынак дом хата
Hjem
Hjem
Hem
дому m dom
техн. дом
дім, дому
სახლი
home
публичный дом, дом терпимости