БЕЗУМОВНО

I

беззаперечно, безперечно, безсумнівно, вочевидь, допевне, достеменно, запевне, запевно, звичайно, обов'язково, неодмінно, нестеменно, певне, певно

Фразеологічні синоніми: без сумніву; видима річ; відома річ; немає сумніву; очевидна річ; певна річ; поза всяким сумнівом; поза сумнівом; природна річ; цілком імовірно; цілком можливо; як видно; як пить дать; ясна річ

II

див. обов'язково

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Вусика»

БЕЗУМСТВО →← БЕЗУМНИЙ

Смотреть что такое БЕЗУМОВНО в других словарях:

БЕЗУМОВНО

ЗВИЧА́ЙНО вставн. сл. (уживається для підтвердження думки), ПРИРО́ДНО, НАТУРА́ЛЬНО, Я́СНО, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), ПЕ́ВНА РІЧ, РОЗУМІ́ЄТЬСЯ, БЕЗПЕРЕ́ЧНО підси... смотреть

БЕЗУМОВНО

БЕЗУМО́ВНО.1. Присл. до безумо́вний.Щось безумовно порочне й хворобливе було в усіх отих гримасах, позах майже всіх постатей .. на картинах (А. Головко... смотреть

БЕЗУМОВНО

1) Присл. до безумовний. || у знач. присудк. сл. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь. || Напевне, обов'язково.

БЕЗУМОВНО

1) пр. undoubtedly; absolutely, assuredly2) (як вставне сл.) there is no doubt that ...; of course, sure thing; certainly; as sure as eggs is eggs, as ... смотреть

БЕЗУМОВНО

1》 Присл. до безумовний.|| у знач. присудк. сл. 2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь.|| Напевне, обов'язково.

БЕЗУМОВНО

Безумовно нар. Безусловно. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 47.

БЕЗУМОВНО

прислівниквід слова: безумовнийбезусловно

БЕЗУМОВНО

【副】1) 无条件地, 绝对地2) 无疑地, 一定地

БЕЗУМОВНО

Безумо́вно, присл.

БЕЗУМОВНО

безумо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця

БЕЗУМОВНО

нар. безусловно; положительно (в знач. вводн. сл.)

БЕЗУМОВНО

conclusively, unconditionally

БЕЗУМОВНО

безусловно

БЕЗУМОВНО

უპირობოდ

T: 120